геніальність
ГЕНІАЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Найвищий ступінь обдарованості людини, виразом якої є творчість, що має для життя суспільства історичне значення. ..Вся геніальність Маркса полягав саме в тому, що він дав відповіді на питання, які передова думка людства вже поставила (Ленін, 19, 1950, 3); Геніальність Т. Г. Шевченка включала в себе широку його освіченість, яка не заважала, а допомагала поетові бути оригінальним національним митцем (Вітч., 2, 1964, 152).
2. Власт. за знач. геніальний 2. Засіб [упіймати сома] справді навдивовижу простий. Саме в оцій простоті і полягає його геніальність (Донч., VI, 1957, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | геніальність | геніальності |
Родовий | геніальності, геніальности | геніальностей |
Давальний | геніальності | геніальностям |
Знахідний | геніальність | геніальності |
Орудний | геніальністю | геніальностями |
Місцевий | на/у геніальності | на/у геніальностях |
Кличний | геніальносте | геніальності |