гостя
ГОСТЯ, і, ж. Та, хто приходить, приїздить відвідати, навістити кого-небудь і т. ін. [Xуса:] Я ж того не хочу, щоб нас почесна гостя осудила (Л. Укр., III, 1952, 169); Прийшла ще одна жінка.. З усіх кінців зали замахали [люди] руками, запрошуючи гостю до себе (Панч, В дорозі, 1959, 207); * Образно. Музо моя - госте одинокої душі! (Мирний, V, 1955, 343).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гостя | гості |
Родовий | гості | гостей |
Давальний | гості | гостям |
Знахідний | гостю | гостей |
Орудний | гостею | гостями |
Місцевий | на/у гості | на/у гостях |
Кличний | госте | гості |