грабарка
ГРАБАРКА, и, ж. 1. Віз, дроги з довгим ящиком для перевезення землі. Тоді якраз будівництво переживало той неповторний період, коли кайло замінялося перфоратором, лопата - екскаватором, грабарка - вагоном (Баш, На землі.., 1957, 23).
2. Велика лопата. І взявся [батько] за роботу. Згинався, з розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, не розгинаючись, обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грабарка | грабарки |
Родовий | грабарки | грабарок |
Давальний | грабарці | грабаркам |
Знахідний | грабарку | грабарки |
Орудний | грабаркою | грабарками |
Місцевий | на/у грабарці | на/у грабарках |
Кличний | грабарко | грабарки |