датчик
ДАТЧИК, а, ч. Вхідна частина автоматичного або телемеханічного пристрою, яка сприймає зовнішні подразнення і передає їх відповідно переробленими на інші частини пристрою. Шолом скафандра може закриватися і відкриватися самим космонавтом чи автоматично за сигналами датчиків, які реагують на ненормальну зміну тиску або газового складу повітря в кабіні (Рад. Укр., 5.ІХ 1962, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | датчик | датчики |
Родовий | датчика | датчиків |
Давальний | датчикові, датчику | датчикам |
Знахідний | датчик | датчики |
Орудний | датчиком | датчиками |
Місцевий | на/у датчику | на/у датчиках |
Кличний | датчику | датчики |