двобічний
ДВОБІЧНИЙ, а, е. Те саме, що двосторонній. Квартальна забудова села може бути.. трибічною і двобічною (Колг. енц., II, 1956, 292); Рушниковим двобічним швом вишивають декоративні речі побуту (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 66); - Хіба не з енергії та наполегливості Семена Ларивоновича їхня МТС вже має двобічний радіозв'язок з бригадами? (Ю. Янов., І, 1958, 440).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | двобічний | двобічна | двобічне | двобічні |
Родовий | двобічного | двобічної | двобічного | двобічних |
Давальний | двобічному | двобічній | двобічному | двобічним |
Знахідний | двобічний, двобічного | двобічну | двобічне | двобічні, двобічних |
Орудний | двобічним | двобічною | двобічним | двобічними |
Місцевий | на/у двобічному, двобічнім | на/у двобічній | на/у двобічному, двобічнім | на/у двобічних |