добрити
ДОБРИТИ1 див. добривати.
ДОБРИТИ2, рю, риш, недок., перех., діал. 1. Задобрювати. Вона вже і всміхається до його [нього] і стравою щонайкращою його добрить, так ні, сидить, насупившись, мов той сич (Сл. Гр.).
2. Хвалити, вихваляти. Знов примощується мати Чайченка добрить: «а моторний, а розумний, а славний» (Вовчок, І, 1955, 201).
3. Удобрювати (грунт). Ні вже, коли грунт піскуватий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добритиму | добритимемо |
2 особа | добритимеш | добритимете |
3 особа | добритиме | добритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | добрив | добрили |
Жіночий рід | добрила | |
Середній рід | добрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добриймо | |
2 особа | добрий | добрийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | добривши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добрю | добримо |
2 особа | добриш | добрите |
3 особа | добрить | добрять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добритиму | добритимемо |
2 особа | добритимеш | добритимете |
3 особа | добритиме | добритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | добрив | добрили |
Жіночий рід | добрила | |
Середній рід | добрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добрімо | |
2 особа | добри | добріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | добрячи | |
Минулий час | добривши |
добра
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добра | добри |
Родовий | добри | добр |
Давальний | добрі | добрам |
Знахідний | добру | добр |
Орудний | доброю | добрами |
Місцевий | на/у добрі | на/у добрах |
Кличний | добро | добри |