добродійство
ДОБРОДІЙСТВО, а, с., збірн., заст., розм. Добродії (див. добродій 1). [Баба:] Як тільки ж вкрадете що в мене.., Геть повипихаю в шию з хати. Хоч ви і вчене добродійство (Кроп., V, 1959, 260).
ДОБРОДІЙСТВО, а, с., розм. Те саме, що добродіяння. Не тямлячи вже ані про його добродійства, ані про його величану мудрість.., всі [звірі] кинулися на нещасного Лиса Микиту (Фр., IV, 1950,96); Дешева.. кухня була для них добродійством (Мак., Вибр., 1954, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добродійство | добродійства |
Родовий | добродійства | добродійств |
Давальний | добродійству | добродійствам |
Знахідний | добродійство | добродійства |
Орудний | добродійством | добродійствами |
Місцевий | на/у добродійстві | на/у добродійствах |
Кличний | добродійство | добродійства |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добродійство | добродійства |
Родовий | добродійства | добродійств |
Давальний | добродійству | добродійствам |
Знахідний | добродійство | добродійства |
Орудний | добродійством | добродійствами |
Місцевий | на/у добродійстві | на/у добродійствах |
Кличний | добродійство | добродійства |