довірятися
ДОВІРЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ДОВІРИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. кому. Довіряючи кому-небудь, ділитися своїми думками, таємницями і т. ін. Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці, і Серьожка багато з чим їй довірявся (Головко, II, 1957, 82); - Скажи, нащо тебе я полюбила, Скажи, нащо довірилась тобі? (Пісні та романси.., II, 1956, 245); Йому імпонувало те, що Філіпчук у грошових справах довірився саме його синові (Вільде, Сестри.., 1958, 146).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довіряюся | довіряємося |
2 особа | довіряєшся | довіряєтеся |
3 особа | довіряється | довіряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довірятимуся | довірятимемося |
2 особа | довірятимешся | довірятиметеся |
3 особа | довірятиметься | довірятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | довірявся | довірялися |
Жіночий рід | довірялася | |
Середній рід | довірялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довіряймося | |
2 особа | довіряйся | довіряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | довіряючись | |
Минулий час | довірявшись |