додумуватися
ДОДУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОДУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Розмірковуючи, обдумуючи що-небудь, робити певні висновки. З його бесіди додумувалась я, що він демократ (Коб., І, 1956, 256); Додумались вони, що із такого дива Не буде пива (Гл., Вибр., 1957, 160); Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Вишня, І, 1956, 175).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додумуюся | додумуємося |
2 особа | додумуєшся | додумуєтеся |
3 особа | додумується | додумуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додумуватимуся | додумуватимемося |
2 особа | додумуватимешся | додумуватиметеся |
3 особа | додумуватиметься | додумуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | додумувався | додумувалися |
Жіночий рід | додумувалася | |
Середній рід | додумувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додумуймося | |
2 особа | додумуйся | додумуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | додумуючись | |
Минулий час | додумувавшись |