достачати
ДОСТАЧАТИ, аю, аєш, недок., ДОСТАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. 1. Те саме, що доставляти. Ми тепер хочем самі щодня достачать вам їжу; скільки ви зволите приказать, то стільки будем приносить (Укр.. казки, легенди.., 1957, 44); - То ти ж скажи Пилипові, щоб безпремінно достачив гроші,- каже Грицько (Мирний, III, 1954, 13).
2. Постачати що-небудь, забезпечувати чим-небудь. Ліси достачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду (Фр., VI, 1951, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | достачаю | достачаємо |
2 особа | достачаєш | достачаєте |
3 особа | достачає | достачають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | достачатиму | достачатимемо |
2 особа | достачатимеш | достачатимете |
3 особа | достачатиме | достачатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | достачав | достачали |
Жіночий рід | достачала | |
Середній рід | достачало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | достачаймо | |
2 особа | достачай | достачайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | достачаючи | |
Минулий час | достачавши |