дробина
ДРОБИНА, и, ж. Свинцева кулька рушничного дробу. Він витримав операцію Кострубки, котра дротиками для в'язання повитягала в нього дробини, що нагнав Гриць Семко... (Чорн., Визвол. земля, 1959, 221); * У порівн. У вікна стукали краплини дощу - важкі, як дробини (Донч., IV, 1957, 498).
^ Пивна дробина, спец. - гуща, залишки зерна після приготування пива. Сушена пивна дробина є добрим кормом і може зберігатися тривалий час (Свинар., 1956, 150).
ДРОБИНА, и, ж., збірн. 1. розм. Малі діти; малеча. - Погляди лишень, моя дробина зовсім голюсінька, та й ми самі не витримаємо такої стужі (Фр., II, 1950, 31).
2. діал. Свійська птиця. [Мати:] Ну, я піду - управлюся тим часом з дробиною (Л. Укр., III, 1952, 227); На дощаному порозі, чекаючи господиню, тісно збилася дробина: бундючні, розцяцьковані індики, важкі, з подвійними вухами кури (Стельмах, Хліб.., 1959, 241); // Пташки невеликого розміру. - Та покинь ти його [кулика]! - заговорив молодший. - Охота тобі тратити набої на таку дробину! (Фр., III, 1950, 9); Он яструб падає на дробину з небес, Он щука з темної вистрибує безодні (Рильський, Поеми, 1957, 224).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дробина | дробини |
Родовий | дробини | дробин |
Давальний | дробині | дробинам |
Знахідний | дробину | дробини |
Орудний | дробиною | дробинами |
Місцевий | на/у дробині | на/у дробинах |
Кличний | дробино | дробини |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дробина | |
Родовий | дробини | |
Давальний | дробині | |
Знахідний | дробину | |
Орудний | дробиною | |
Місцевий | на/у дробині | |
Кличний | дробино |