діва
ДІВА, и, ж., заст., поет. Дівчина. - Не думай, що були [у пеклі] чиновні... Се діви чесні, непорочні, Яким спідниці не дуло (Котл., І, 1952, 150); - Це не есесівець, а орлеанська діва, - глузливо зауважив француз (Загреб., Європа 45, 1959, 451); * У порівн. Панна Анеля, в білім капоті, ..як євангельська діва, сунеться тихо повз довгий стіл (Коцюб., II, 1955, 252).
Стара діва - про немолоду жінку, яка не була замужем. Одностайність, із якою вони [студентки] зневажали проблеми кохання й висвітлювали чоловічу стать, створила їм.. сумну славу «старих дів» (Ю. Янов., II, 1954, 83).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діва | діви |
Родовий | діви | дів |
Давальний | діві | дівам |
Знахідний | діву | дів |
Орудний | дівою | дівами |
Місцевий | на/у діві | на/у дівах |
Кличний | діво | діви |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Діва | Діви |
Родовий | Діви | Дів |
Давальний | Діві | Дівам |
Знахідний | Діву | Діви |
Орудний | Дівою | Дівами |
Місцевий | на/у Діві | на/у Дівах |
Кличний | Діво | Діви |