етюдник
ЕТЮДНИК, а, ч. 1. Папка або плоска скринька для зберігання етюдів (у 1 знач.). Товстун тримав в одній руці плоского дерев'яного ящичка, - як потім довідалася Ганна, - етюдник (Коз., Сальвія, 1956, 80).
2. Невелика дошка, на якій живописець розміщує папір, полотно, коли малює етюди. Поїзд зупиняється на маленькій станції, друзі з етюдниками, папером, теками й чемоданами злазять на перон (Ю. Янов., І, 1958, 592).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | етюдник | етюдники |
Родовий | етюдника | етюдників |
Давальний | етюдникові, етюднику | етюдникам |
Знахідний | етюдник | етюдники |
Орудний | етюдником | етюдниками |
Місцевий | на/у етюднику | на/у етюдниках |
Кличний | етюднику | етюдники |