жетон
ЖЕТОН, а, ч. 1. Значок, який видається для відзначення якоїсь перемоги чи як свідчення про приналежність до якого-небудь товариства. За вправи на брусах і колоді Ніна одержала найвищі оцінки і була відзначена двома золотими медалями, а за вільні рухи - срібним жетоном (В ім'я Вітч., 1954, 36).
2. Умовний значок, найчастіше у вигляді металевого кружка чи квадрата, що дає право на що-небудь. Біля кожного забитого звіра лежав жетон з номером стрільця, що поцілив його (Трубл., 1,1955, 147); Інструмент тимчасового користування комплектується залежно від виконуваної роботи. Робітник при одержанні цього інструмента здає в кладову свій інструментальний жетон (Фрез. справа.., 1957, 239).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жетон | жетони |
Родовий | жетона | жетонів |
Давальний | жетонові, жетону | жетонам |
Знахідний | жетон | жетони |
Орудний | жетоном | жетонами |
Місцевий | на/у жетоні | на/у жетонах |
Кличний | жетоне | жетони |