живописець
ЖИВОПИСЕЦЬ, сця, ч. Той, хто займається живописом; художник. Значення Шевченка як живописця, рисувальника, гравера само вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва (Рильський, III, 1955, 252); Живописець користується фарбами, композитор - звуками (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | живописець | живописці |
Родовий | живописця | живописців |
Давальний | живописцеві, живописцю | живописцям |
Знахідний | живописця | живописців |
Орудний | живописцем | живописцями |
Місцевий | на/у живописці, живописцеві | на/у живописцях |
Кличний | живописцю | живописці |