життєрадісність
ЖИТТЄРАДІСНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. життєрадісний. Вийшовши на волю на двадцять четвертому році життя, людиною дорослою, з визначеним уже характером, він не втратив своєї природної веселості і життєрадісності (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | життєрадісність | життєрадісності |
Родовий | життєрадісності, життєрадісности | життєрадісностей |
Давальний | життєрадісності | життєрадісностям |
Знахідний | життєрадісність | життєрадісності |
Орудний | життєрадісністю | життєрадісностями |
Місцевий | на/у життєрадісності | на/у життєрадісностях |
Кличний | життєрадісносте | життєрадісності |