заборонувати
ЗАБОРОНУВАТИ, ую, уєш і рідко ЗАБОРОНИТИ, оню, ониш, док., перех., с. г. Розпушити грунт бороною; заволочити. Донько, заборонувавши перед посівом ріллю, почав тепер волочити ниву вдруге, зароблюючи в землю посіяне зерно (Цюпа, Три явори, 1958, 34); // Боронуючи, покрити землею посіяне насіння. Найняв [Чіпка] плуг, волів, зорав поле, засіяв, заборонив (Мирний, І, 1949, 163).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забороную | заборонуємо |
2 особа | заборонуєш | заборонуєте |
3 особа | заборонує | заборонують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заборонував | заборонували |
Жіночий рід | заборонувала | |
Середній рід | заборонувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заборонуймо | |
2 особа | заборонуй | заборонуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заборонувавши |