завій
ЗАВІЙ1, вою, ч. 1. Рвучкий круговий рух вітру. Курделиця виє, січе обличчя, обкручується навколо старої холодними завоями (Сміл., Сад, 1952, 108); Гостре око спіймало в скісних завоях хуртовини дві ледве помітні постаті (Кучер, Дорога.., 1939, 20).
2. Замет, пагорб, утворений вітром (з піску, снігу, силу). Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! (Пісні та романси.., II, 1956, 190); Я їхав на фронт, на правий берег Дніпра, снігові завої затримали мене на якійсь глухій цукроварні (Перв., Невигадане життя, 1958, 296).
3. перев. мн. Завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін. Над синню озер фабричного диму завої (Сос., І, 1957, 458); Пилюка скрипіла Шелюженкові на зубах, коли він у завоях куряви примчав мотоциклом до переправи і взявся за трос (Гончар, Маша.., 1959, 106).
4. рідко. Пасмо закрученого волосся; завиток. На лобі почорнів завій, Але пусте і рана, й кров, Я навіть смерть би поборов (Бажан, Роки, 1957, 238).
ЗАВІЙ2, вою, ч., діал. 1. Пов'язка. - Є у нас м'які завої і бальзам на рану гойний (Л. Укр., І, 1951, 433).
2. Чалма. Круг вогню, підобгавши східним звичаєм ноги, сидять бородаті хаджі у великих завоях (Коцюб., і955 291).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завій | завої |
Родовий | завою | завоїв |
Давальний | завоєві, завою | завоям |
Знахідний | завій | завої |
Орудний | завоєм | завоями |
Місцевий | на/у завої | на/у завоях |
Кличний | завою | завої |
завія
ЗАВІЯ, і, ж. 1. Сильний вітер із снігом; хуга, завірюха. [Юнак:] А як-то буває тут зимою, коли на цьому безлюдному шпилі загуде завія та хуртовина (Зас., III, 1960, 271); Столітня ніч. Мете завія. Глибокий сніг. Зима, зима... (Криж., Срібне весілля, 1957, )1); * Образно. А я побачу дальній рік, Війну в крутій завії, Де ми відстояли свій вік, Своє життя й надії (Шпорта, Твої літа, 1950, 95).
2. чого. Завихрений вітром пил, сніг і т. ін. Сподівались, що вітром нажене дощу, а його так і не нагнало, тільки завіями сухої куряви переповнило степ (Гончар, [, 1959, 367).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завія | завії |
Родовий | завії | завій |
Давальний | завії | завіям |
Знахідний | завію | завії |
Орудний | завією | завіями |
Місцевий | на/у завії | на/у завіях |
Кличний | завіє | завії |
завіяти
ЗАВІЯТИ див. завівати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завію | завіємо |
2 особа | завієш | завієте |
3 особа | завіє | завіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завіяв | завіяли |
Жіночий рід | завіяла | |
Середній рід | завіяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завіймо | |
2 особа | завій | завійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | завіявши |