закид
ЗАКИД, у, ч. Вказівка на недолік, звинувачення в чому-небудь; осуд. Очей він не зводив з доповідачки, яка вільно й захопливо відповідала вже на дошкульний закид опонента (Ле, Право.., 1957, 10); Закиди деяких критиків, ніби у Довженка слабка сюжетна побудова, ідуть від небажання розібратися по суті (Мист., 2, 1964, 35); // Докір. - Ей, Геню.Геню, що се ти говориш? - сказала з закидом Таня (Фр., І, 1955, 345).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закид | закиди |
Родовий | закиду | закидів |
Давальний | закидові, закиду | закидам |
Знахідний | закид | закиди |
Орудний | закидом | закидами |
Місцевий | на/у закиді | на/у закидах |
Кличний | закиде | закиди |