запліскувати
ЗАПЛІСКУВАТИ1, ую, уєш, недок., ЗАПЛЕСКАТИ, ещу, ещеш, док., перех. 1. Обливати, оббризкувати чим-небудь рідким. Заплескав багном бороду, новий мундир (Руд., Вітер.., 1958, 95).
2. Прибивати поверхню грунту (про дощ). Земля затужавіла, дощі заплескали, сапачкою не вгризеш (Горд., II, 1959 З35).
ЗАПЛІСКУВАТИ2, ує, недок., ЗАПЛЕСНУТИ, не, док., перех., розм. Обливати, заливати водою. Ні променя навіть, ні гуку людського, Реве лишень вітер в одно, Скажено запліскує човна (Граб., І, 1959. 58); * Образно. Навіть не почув вибуху, мене заплеснула вогняна хвиля, повернула день у ніч (Мушк., Серпе.., 1962, 234).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запліскую | запліскуємо |
2 особа | запліскуєш | запліскуєте |
3 особа | запліскує | запліскують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запліскуватиму | запліскуватимемо |
2 особа | запліскуватимеш | запліскуватимете |
3 особа | запліскуватиме | запліскуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запліскував | запліскували |
Жіночий рід | запліскувала | |
Середній рід | запліскувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запліскуймо | |
2 особа | запліскуй | запліскуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запліскуючи | |
Минулий час | запліскувавши |