збунтуватися
ЗБУНТУВАТИСЯ, уюся, уєшся. Док. до бунтуватися. [Рябина:] Рахмілю! Радь, що робити.! Люди збунтувалися зовсім і вернули додому (Фр., IX, 1952, 73); - Нема дурних,- відразу збунтувалася Мариня, -хай іде хтось сміливіший, бо я більше до Кремера не піду! (Вільде, Сестри.., 1958, 212); * Образно. Мабуть, після такого обіду обов'язково збунтується печінка й пожене його в Трускавець (Руд., Остання шабля, 1959, 529).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збунтуюся | збунтуємося |
2 особа | збунтуєшся | збунтуєтеся |
3 особа | збунтується | збунтуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | збунтувався | збунтувалися |
Жіночий рід | збунтувалася | |
Середній рід | збунтувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збунтуймося | |
2 особа | збунтуйся | збунтуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | збунтувавшись |