зганьбити
ЗГАНЬБИТИ і рідко ІЗГАНЬБИТИ, блю, биш; мн. зганьблять і рідко ізганьблять; док., перех. Покрити ганьбою, знеславити, збезчестити кого-, що-небудь. Але ті [посестра і побратим], немов орли завзяті, не даються ворогам в неволю, хоч і знають, що не вборонитись, не хотять зганьбити ясну зброю (Л. Укр., І, 1951, 388); Ввесь рід ізганьбив [син]!.. Ніколи цього не було, щоб із-поміж Сивашів злодії були (Гр., II, 1963, 256); Контрреволюція, не гребуючи ніякими засобами, намагалась зганьбити кожну чесну людину, яка виступала на захист інтересів трудящого люду (Скл., Легенд. начдив, 1957, 23).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зганьблю | зганьбимо |
2 особа | зганьбиш | зганьбите |
3 особа | зганьбить | зганьблять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зганьбив | зганьбили |
Жіночий рід | зганьбила | |
Середній рід | зганьбило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зганьбімо | |
2 особа | зганьби | зганьбіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зганьбивши |