згодовувати
ЗГОДОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГОДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. кому, діал. ким. Витрачати на годівлю худоби. Протруєне зерно категорично забороняється переробляти чи згодовувати худобі (Хлібороб Укр., 6, 1964, 42); // Віддавати кому-небудь як їжу. [Гавенда:] Вчора Гаврило лісничий приходив скаржитись, що доїзжачий [доїжджачий] наш убив його підсвинка в лісі і згодував його собаками (К.-Карий, II, 1960, 12).
2. розм. Те саме, що вигодовувати 1. Щебетав би [Щоглик] собі літом Та згодовував діток (Граб., І, 1959, 141); Пані й стрічає її лихими словами:- Що,- каже,- згодувала собі синка злодія! (Вовчок, I, 1955, 34); - Чужа сім'я згодувала мене (Мирний, І, 1954, 282).
3. тільки док., розм. Прогодувати. Були тут.. всі безземельні або такі, що їх земля не могла згодувати (Коцюб., II, 1955, 44).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згодовую | згодовуємо |
2 особа | згодовуєш | згодовуєте |
3 особа | згодовує | згодовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згодовуватиму | згодовуватимемо |
2 особа | згодовуватимеш | згодовуватимете |
3 особа | згодовуватиме | згодовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | згодовував | згодовували |
Жіночий рід | згодовувала | |
Середній рід | згодовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згодовуймо | |
2 особа | згодовуй | згодовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | згодовуючи | |
Минулий час | згодовувавши |