здихати
ЗДИХАТИ1, аю, аєш, док., перех., діал. Позбутися кого-, чого-небудь. - Здихати б мені ту травицю, а то раз у раз заглядаю та мацаю,- а чи м'якенька, а чи зелененька... (Вовчок, VI, 1956, 327).
ЗДИХАТИ2, здихаю, здихаєш і здишу, здишеш, док., діал., перев. з часткою не. Віддихатися. Старий Федір дивом здивувався, а Марина від дива й не здише! (Мирний, IV, 1955, 225).
ЗДИХАТИ1, аю, аєш, недок., ЗДОХНУТИ, ну, неш; мин. ч. здох, ла, ло; док. Дохнути, гинути (про тварин). - Відкіль бредеш ти, голово лиха? - Лисиця так мовля Ослові. - Дивився, як там Лев здиха. Аж ген у тій діброві! (Гл., Вибр., 1957, 41); Здихає за селом наш тихий кінь гнідий... (Сос., І, 1957, 59); Почалося від того, що у старої Василихи здохла корова (Фр., IV, 1950, 29); // вульг. Помирати (про людину). - Ну, здихай, враг тебе бери з усім кодлом, хіба мені що? (Коцюб., II, 1955, 28); Та прийшлось цьому вояці [Денікіну] Під ударами тікать І, як битому собаці, Десь в Америці здихать (С. Ол., Вибр., 1959, 373); Ти ось що... Ти скажи... Здохнеш скоро? (Шиян, Баланда, 1957, 86).
@ Бодай (щоб) він (ти, вона, воно, вони) здох (здохла, здохло, здохли); Нехай він (ти, вона, воно, вони) здохне (здохнеш, здохнуть) - лайливий вираз. Проклятий кабанище Верещить, бодай він здох! (С. Ол., Вибр., 1959, 201); Розплющить Дмитро сонні очі, глипне на телятко, схопить в руки батога та: - А куди ж то ти, щоб ти йому здохло! (Збан., Переджнив'я, 1960, 11); Хоч здохни - про марні зусилля, намагання. «Постривайте, я щось скажу». «Почуєм, почуєм, Та не бреши, бо, хоч здохни, Брехня не поможе» (Шевч., І, 1951, 91);
Щось [велике] у лісі здохло див. ліс.
ЗДИХАТИ2, аю, аєш, недок., ЗДИХНУТИ, ну, неш, док., діал. Зітхати. Небораки, На хмари дивлячись, здихають важче й важче! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 185); Карпо глянув на вози й важко здихнув (Н.-Лев., II, 1956, 276); Прийде дівчина-голубка На мою могилу, Тихо сяде під калину, Здихне через силу (Граб., І, 1959, 629); // по (об) кому, перен. Тужити, сумувати за ким-небудь. Спаде перша слізка, Вдихнуть білі груди, По кім здихнуть груди, Того вінок буде... (Рудан., Тв., 1956, 49); Ніколи не заплачеш через мене, не здихнеш об мені (Кв.-Осн., II, 1956, 446).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здихаю | здихаємо |
2 особа | здихаєш | здихаєте |
3 особа | здихає | здихають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здихав | здихали |
Жіночий рід | здихала | |
Середній рід | здихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здихаймо | |
2 особа | здихай | здихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | здихавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здихаю | здихаємо |
2 особа | здихаєш | здихаєте |
3 особа | здихає | здихають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здихатиму | здихатимемо |
2 особа | здихатимеш | здихатимете |
3 особа | здихатиме | здихатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здихав | здихали |
Жіночий рід | здихала | |
Середній рід | здихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здихаймо | |
2 особа | здихай | здихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | здихаючи | |
Минулий час | здихавши |