злорадний
ЗЛОРАДНИЙ, а, е. Те саме, що злорадий. Під неспокійними повіками управителя роблено сміються і перекочуються з кутка в куток злорадні очі (Стельмах, І, 1962, 463); Лобода побачив перекошене у злорадній усмішці п'яне обличчя Зірченка (Воскр., Весна.., 1939, 34); - Облиш!.. -завищала вона пронизуватим голосом і засвітила до нього зеленими, повними злорадної втіхи, очима (Коцюб., II, 1955, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злорадний | злорадна | злорадне | злорадні |
Родовий | злорадного | злорадної | злорадного | злорадних |
Давальний | злорадному | злорадній | злорадному | злорадним |
Знахідний | злорадний, злорадного | злорадну | злорадне | злорадні, злорадних |
Орудний | злорадним | злорадною | злорадним | злорадними |
Місцевий | на/у злорадному, злораднім | на/у злорадній | на/у злорадному, злораднім | на/у злорадних |