знаменувати
ЗНАМЕНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., також із сл. собою, книжн. Свідчити про що-небудь, означати щось. 19-те лютого 1861 року знаменує собою початок нової, буржуазної, Росії, що виростала з кріпосницької епохи (Ленін, 17, 1949, 91); Велика Жовтнева соціалістична революція означала крутий поворот в історичній долі нашої країни, знаменувала початок нової ери у всесвітній історії людства (Ком. Укр., 12, 1966, 49); І, знаменуючи безсмертя комсомолу, Який у битвах не здригне ніде, Крізь боротьби складну житейську школу Новий Корчагін в наші лави йде! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 78).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаменую | знаменуємо |
2 особа | знаменуєш | знаменуєте |
3 особа | знаменує | знаменують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаменуватиму | знаменуватимемо |
2 особа | знаменуватимеш | знаменуватимете |
3 особа | знаменуватиме | знаменуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знаменував | знаменували |
Жіночий рід | знаменувала | |
Середній рід | знаменувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знаменуймо | |
2 особа | знаменуй | знаменуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знаменуючи | |
Минулий час | знаменувавши |