зрозуміння
ЗРОЗУМІННЯ, я, с. Дія або її результат за знач. зрозуміти. Але от я не згідна з тим, щоб для зрозуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора (Л. Укр., V, 1956, 92); О, хто збагне і прочита Цілунку першого сп'яніння? А зрештою, це річ проста І не тяжка до зрозуміння (Рильський, Поеми, 1957, 38); В результаті зрозуміння тих чи інших об'єктів у нас складаються певні поняття про них (Рад. психол. наука.., 1958, 150); Отож з новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої, обопільного зрозуміння, поважання, пошановання, єдиної стежки й мети (Коцюб., III, 1956, 128); - Нема у мене матері, ні повірниці-опікунки, а у братів моїх нема зрозуміння для мого серця Оп., Іду.., 1958, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зрозуміння | зрозуміння |
Родовий | зрозуміння | зрозумінь |
Давальний | зрозумінню | зрозумінням |
Знахідний | зрозуміння | зрозуміння |
Орудний | зрозумінням | зрозуміннями |
Місцевий | на/у зрозумінні | на/у зрозуміннях |
Кличний | зрозуміння | зрозуміння |