католичення
КАТОЛИЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. католичити. - Люди захищатимуться і від того католичення, як і від потуречення (Ле, Хмельницький, І, 1957, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | католичення | католичення |
Родовий | католичення | католичень |
Давальний | католиченню | католиченням |
Знахідний | католичення | католичення |
Орудний | католиченням | католиченнями |
Місцевий | на/у католиченні | на/у католиченнях |
Кличний | католичення | католичення |