клякнути
КЛЯКНУТИ, ну, неш, недок. 1. Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. Холодно в хатині, Клякнемо - та й годі (Граб., І, 1959, 204); Важко було в перші роки вчителювати. В класах холод, чорнило замерзає, руки в дітей клякнуть, але на серці в учительки тепло (Кучер, Дорога.., 1958, 75); // Утрачати гнучкість. Вона почувала, як дубіє її тіло, як клякнуть м'язи, як у голові починає туманіти (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 68); // Ставати твердим; холонути (про труп). Птахи, як і інші тварини, після смерті клякнуть, що заважає зніманню шкіри (Вигот. чучел.., 1956, 15).
2. розм. Не достигнувши, сохнути від суховію, спеки тощо (про рослини). Пшениця клякне.
КЛЯКНУТИ див. клякати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клякну | клякнемо |
2 особа | клякнеш | клякнете |
3 особа | клякне | клякнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клякнутиму | клякнутимемо |
2 особа | клякнутимеш | клякнутимете |
3 особа | клякнутиме | клякнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кляк | клякли |
Жіночий рід | клякла | |
Середній рід | клякло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клякнімо | |
2 особа | клякни | клякніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | клякнучи | |
Минулий час | клякши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клякну | клякнемо |
2 особа | клякнеш | клякнете |
3 особа | клякне | клякнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клякнутиму | клякнутимемо |
2 особа | клякнутимеш | клякнутимете |
3 особа | клякнутиме | клякнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | клякнув | клякнули |
Жіночий рід | клякнула | |
Середній рід | клякнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | клякнімо | |
2 особа | клякни | клякніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | клякнучи | |
Минулий час | клякнувши |