комічне
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комічне | комічні |
Родовий | комічного | комічних |
Давальний | комічному | комічним |
Знахідний | комічний | комічні |
Орудний | комічним | комічними |
Місцевий | на/у комічному, комічнім | на/у комічних |
Кличний | комічне | комічні |
комічний
КОМІЧНИЙ, а, е. 1. Пройнятий комізмом; який викликає сміх, смішний. Вона незграбним і дуже комічним рухом перехилилася на один бік (Фр., IV, 1950, 335); Вона була і комічна і зворушлива у своєму хвилюванні (Собко, Справа.., 1959, 29); Він мав вигляд досить комічний, карикатурний (Думки про театр, 1955, 38); // у знач. ім. комічне, ного, с. Те, що викликає сміх. Джерелом комічного є, як відомо, і невідповідність між формою і змістом (Талант.., 1958, 146).
2. Власт. комедії (у 1 знач.). Комічні ролі посідають в його [П. Саксаганського ] репертуарі чільне місце (Рильський, III, 1955, 346).
3. Власт. комікові (у 1 знач.). Він мав комічний хист; він умів передражнювати всіх (Григ., Вибр., 1959, 390).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | комічний | комічна | комічне | комічні |
Родовий | комічного | комічної | комічного | комічних |
Давальний | комічному | комічній | комічному | комічним |
Знахідний | комічний, комічного | комічну | комічне | комічні, комічних |
Орудний | комічним | комічною | комічним | комічними |
Місцевий | на/у комічному, комічнім | на/у комічній | на/у комічному, комічнім | на/у комічних |