кріпити
КРІПИТИ, плю, пиш; мн. кріплять; недок. 1. перех., техн. Те саме, що скріплювати 1. Головне було - зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю.., міцно пригвинчували гайки (Трубл., І, 1955, 136); Рубали [солдати] щоглові сосни й вікові дуби, ..кріпили понтони, плоти (Довж., Зач. Десна, 1957, 304).
2. перех., гірн. Установлювати кріплення (у 2 знач.). Тато мій працює в шахті, Кріпить лаву він удень (Бойко, З Дон. краю, 1952, 65); Пішов [син] стелі у шахті кріпити (Рудь, Гомін.., 1959, 90); // гідр. Устеляючи чимось, захищати від руйнування. За всіма технічними проектами дно обвідного каналу треба було кріпити каменем (Чаб., Тече вода.., 1961, 108).
3. перех., мор., ав. Міцно прив'язувати, закріплювати. На палубі.. метушилися матроси. Вони.. кріпили якісь канати (Донч., III, 1956, 220).
4. перех., перен., розм., рідко. Те саме, що зміцнювати 2. - Громадська робота в нас заснована так, щоб вона не збавляла людської сили та здоровая, а кріпила їх (Мирний, IV, 1955, 328); Той світоч, що його нам Ленін засвітив, ..Нам осяває путь, серця кріпить і гріє (Рильський, III, 1961, 286).
5. перех., спец. Робити міцним (вино тощо), з високим вмістом алкоголю. - Добре вино кріпити не треба,-.. сказав Іраклій (Головко, І, 1957, 279).
6. неперех., діал. Лютувати (див. лютувати1 2). Зима доходила кінця, та холоди ще сильнії кріпили (Вовчок, І, 1955, 298); В затінках кріпив мороз, а проти сонця топився воском сніг (Збан., Сеспель, 1961, 328).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кріплю | кріпимо |
2 особа | кріпиш | кріпите |
3 особа | кріпить | кріплять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кріпитиму | кріпитимемо |
2 особа | кріпитимеш | кріпитимете |
3 особа | кріпитиме | кріпитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кріпив | кріпили |
Жіночий рід | кріпила | |
Середній рід | кріпило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кріпімо | |
2 особа | кріпи | кріпіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кріплячи | |
Минулий час | кріпивши |