купон
КУПОН, а, ч. 1. Відрізна частина цінних паперів, при поданні якої у встановлений строк мають сплачуватися проценти. - Книжечки щадничі, імперіали, дукати, купони.. Усе життя моє було ними заповнене! (Фр., VII, 1951, 65).
@ Стригти купони див. стригти.
2. заст. Квиток на місце в театральній ложі.
3. Відріз тканини на плаття, блузку і т. ін. з наміченими лініями для розкрою. Мимоволі згадуються ті розкроєні купони на плаття, сарафани, халати, дитячі костюмчики, що були колись у продажу (Веч. Київ, 11.IV 1966, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | купон | купони |
Родовий | купона | купонів |
Давальний | купонові, купону | купонам |
Знахідний | купон | купони |
Орудний | купоном | купонами |
Місцевий | на/у купоні | на/у купонах |
Кличний | купоне | купони |