лавровий
ЛАВРОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до лавр 1. Відвівши очі од вікон, Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів (Рибак, Час.., 1960, 11); В прекраснім лавровім гаю він [цар] побачив два трони (Вишня, І, 1956, 197); // Власт. лавру. Лаврові пахощі; // Зробл. з гілок, листя лавра. На скелі Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє (Л. Укр., І, 1951, 8).
Лавровий лист - висушене листя лавра, що його вживають як приправу до страви. Пахне лимоном, хурмою, чаєм і лавровим листом (Руд., Остання шабля, 1959, 238).
@ Лавровий вінок (вінець) - вінок із листя та гілок лавра як символ перемоги, тріумфу тощо. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Кобр., Вибр., 1954, 186); - Мені чоло сьогодні квітчає Сей почесний лавровий вінець (Л. Укр., І, 1951, 348).
2. у знач. ім. лаврові, вих, мн. Родина південних вічнозелених рослин, до яких належать лавр, камфорове дерево тощо.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лавровий | лаврова | лаврове | лаврові |
Родовий | лаврового | лаврової | лаврового | лаврових |
Давальний | лавровому | лавровій | лавровому | лавровим |
Знахідний | лавровий, лаврового | лаврову | лаврове | лаврові, лаврових |
Орудний | лавровим | лавровою | лавровим | лавровими |
Місцевий | на/у лавровому, лавровім | на/у лавровій | на/у лавровому, лавровім | на/у лаврових |
лаврові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лаврові | |
Родовий | лаврових | |
Давальний | лавровим | |
Знахідний | лаврові | |
Орудний | лавровими | |
Місцевий | на/у лаврових | |
Кличний | лаврові |