легкорозчинний
ЛЕГКОРОЗЧИННИЙ, а, е. Який легко розчиняється (звичайно у воді). Гній та важкорозчинні мінеральні добрива краще вносити під попередню культуру, а легкорозчинні - безпосередньо під післяжнивні культури (Колг. Укр., 6, 1956, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | легкорозчинний | легкорозчинна | легкорозчинне | легкорозчинні |
Родовий | легкорозчинного | легкорозчинної | легкорозчинного | легкорозчинних |
Давальний | легкорозчинному | легкорозчинній | легкорозчинному | легкорозчинним |
Знахідний | легкорозчинний, легкорозчинного | легкорозчинну | легкорозчинне | легкорозчинні, легкорозчинних |
Орудний | легкорозчинним | легкорозчинною | легкорозчинним | легкорозчинними |
Місцевий | на/у легкорозчинному, легкорозчиннім | на/у легкорозчинній | на/у легкорозчинному, легкорозчиннім | на/у легкорозчинних |