леліти
ЛЕЛІТИ, іє, недок . 1. Виблискувати, блищати, відбиваючи світло, проміння. Далеко, далеко на самім горизонті леліло опалове світло - одблиск сонця (Л. Укр., III, 1952, 608); - Ти бачиш, княже? Там світає світ, Огнями грає, прискає промінням.. То над Москвою сяєво встає, На шоломах Кремлівських веж леліє (Бажан, Роки, 1957, 229); // Виділятися яскравим кольором. - Вертайся вмить і розкажи мені, чи не леліють білії вітрила (Л. Укр., І, 1951, 414); Після палаючого сліпучого дня млисто-бузково синіла польова далеч, леліла і кликала дівчат туди, де тополі за стернями, де зумкочуть коники на весь степ (Гончар, Людина.., 1960, 173); Дві косички лилися й леліли, Як важке смолянисте кільце (Мал., Звенигора, 1959, 214).
2. Тихо протікати; струменіти. Прудко біжить та річка гоней із двадцять, до самої луки зеленої, - по луці вже тихо і широко розливається і тихо далі леліє попід гаями (Вовчок, І, 1955, 180); * Образно. Ні гайка і ні струмка навколо. Тільки сонце з вишини пече, Тільки вітер понад низом віє Та пшениця навкруги леліє (Вирган, В розп. літа, 1959, 159).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лелію | леліємо |
2 особа | лелієш | лелієте |
3 особа | леліє | леліють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лелітиму | лелітимемо |
2 особа | лелітимеш | лелітимете |
3 особа | лелітиме | лелітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лелів | леліли |
Жіночий рід | леліла | |
Середній рід | леліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леліймо | |
2 особа | лелій | лелійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | леліючи | |
Минулий час | лелівши |
лелія
ЛЕЛІЯ, ї, ж., заст., поет. Лілія. Скрізь по світлицях простяглася довга стежка дорогого килима, закиданого оберемками лелій, фіялок, рож (Н.-Лев., І, 1956, 164); - Мамо, а яка найстарша ельфа? - Вона, Павлусю, зветься Лелія, бо живе у самій найкращій лелії (Л. Укр., III, 1952, 487); Хвиля лелію леліє, мов промовляє: "Рости" (Сос., II, 1958, 130); * У порівн. Демократія радянська розцвілась лелією, і для бідних всього світу стали ми надією! (Тич., І, 1957, 211).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лелія | лелії |
Родовий | лелії | лелій |
Давальний | лелії | леліям |
Знахідний | лелію | лелії |
Орудний | лелією | леліями |
Місцевий | на/у лелії | на/у леліях |
Кличний | леліє | лелії |
леліяти
ЛЕЛІЯТИ, ію, ієш, недок., перех. 1. Оточувати ласкою, піклуванням; пестити, голубити. Отак він любить, так леліє - За неї зробить все, як є... (Гірник, Сонце.., 1958, 196); * Образно. Любов, що кохає й найменшого брата, Собою весь світ обіймає й леліє (Фр., XIII, 1954, 125); Вітер чуб його русявий торкав, леліючи, крилом (Сос., II, 1958, 183); // перен. Дбайливо, з любов'ю доглядати що-небудь. Надійшла весна. Вся ланка Льон леліяла, плекала (Криж., Під зорями.., 1950, 44); Це нам квітки щаслива Батьківщина в садах своїх леліє голубі, щоб на вершини линули орлино ми по шляху батьків у боротьбі (Сос., Поезії, 1950, 249).
2. перен. Те саме, що плекати. Сучасному читачеві може видатися дивним і навіть неправдоподібним, що Заньковецька все життя леліяла мрію зіграти Катерину у "Грозі" - і не могла цю мрію здійснити: царський уряд не допускав на українську сцену твори російських драматургів... (Рильський, III, 1956, 348).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лелію | леліємо |
2 особа | лелієш | лелієте |
3 особа | леліє | леліють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леліятиму | леліятимемо |
2 особа | леліятимеш | леліятимете |
3 особа | леліятиме | леліятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | леліяв | леліяли |
Жіночий рід | леліяла | |
Середній рід | леліяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леліймо | |
2 особа | лелій | лелійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | леліючи | |
Минулий час | леліявши |