липка
ЛИПКА, и, ж .1. Зменш. до липа 1. Скілько тут Сокири не бряжчали, Ні дубчика, ні липки не стяли (Греб., І, 1957, 62); По алеї із молодих липок.. їхав зелений ридван (Панч, Гомон. Україна, 1954, 39).
2. діал. Таволга. Квітнули величезні степові рум'янки, червоно-бузковий шпадник.., запашна липка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51).
@ Обдирати (обдерти, облуплювати, облупити і т. ін.), як (мов, наче і т. ін.) липку: а) грабувати, забираючи все дочиста. Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали [гайдамаки] (Бор., Тв., 1957, 71); - Добре! - провадять усі в один голос. - Як липку облупимо [голову] ... та й писаря завряд [заодно] (Мирний, І, 1949, 293); б) брати, стягати дуже велику плату (податок, викуп і т. ін.). - Злигались удвох [пан і прикажчик], доки воля вийде, обібрати нас, як липку. Собаки! - і Василь зо зла плюнув (Мирний, IV, 1955, 162).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | липка | липки |
Родовий | липки | липок |
Давальний | липці | липкам |
Знахідний | липку | липки |
Орудний | липкою | липками |
Місцевий | на/у липці | на/у липках |
Кличний | липко | липки |
липкий
ЛИПКИЙ, а, е. Який легко прилипає; клейкий. Хліб вийшов липкий, з закальцем на два пальці (Н.-Лев., II, 1956, 302); Зіпертися не було на що. Руки вгрузали в липке багно (Руд., Вітер.., 1958, 101); // Вкритий шаром клейкої речовини; просякнутий клейкою речовиною. Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку (Коцюб., І, 1955, 357); Живи, розгортайся, липкий зелений листе (Рильський, І, 1960, 286); * Образно. Такий солодкий, липкий сон на світанку! (Донч., II, 1956, 136); Липкі очі гестапівця ялозили по ньому, як трупні мухи (Рибак, Час.., 1960, 38); * У порівн. Задля своєї товариської, легко запальної і немов липкої вдачі волочив [Хома] за собою все цілий хвіст сателітів, прихильників (Фр., IV, 1950, 306); // перен. Охочий до чого-небудь; беручкий (у 1 знач.). Хвалить [мати] сина, який він липкий до роботи (Чорн., Визвол. земля, 1950, 222).
@Липкі руки у кого - про того, хто бере чуже, краде. Їмость догадувалася, що в Івана липкі руки, але мовчала (Март., Тв., 1954, 358).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | липкий | липка | липке | липкі |
Родовий | липкого | липкої | липкого | липких |
Давальний | липкому | липкій | липкому | липким |
Знахідний | липкий, липкого | липку | липке | липкі, липких |
Орудний | липким | липкою | липким | липкими |
Місцевий | на/у липкому, липкім | на/у липкій | на/у липкому, липкім | на/у липких |