лупнути
ЛУПНУТИ1, ну, неш, док., фам. Однокр. до лупати. І не змельне нікуди, тільки коли-не-коли віями лупне, мов згоне ненароком.. сльозину (Мирний, III, 1954, 316); Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Кв.-Осн., II, 1956, 464); - Та не займайте її!.. Бачите - лупнула очима та й знову заплющила. Їй, сердешній, дихати важко (Л. Янов., І, 1959, 58).
@ Лупнути [очима] на кого - що - глянути на кого-, що-небудь. Той лупнув на нього байдуже, одвернувся (Мик., Повісті.., 1956, 147); Павлик запитально лупнув на мене з-під брів (Збан., Морська чайка, 1959, 118); Левко тільки лупнув очима на Юрка (Стельмах, І, 1962, 62); Він сів, лупнув очима на світло (Мирний, І, 1954, 293).
ЛУПНУТИ2, ну, неш, док., перех., фам . Однокр. до лупити 4. - Гайда до роботи! - гукнув він і лупнув по спині нагайкою одного невільника (Н.-Лев., III, 1956, 297).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лупну | лупнемо |
2 особа | лупнеш | лупнете |
3 особа | лупне | лупнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лупнув | лупнули |
Жіночий рід | лупнула | |
Середній рід | лупнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лупнімо | |
2 особа | лупни | лупніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | лупнувши |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лупну | лупнемо |
2 особа | лупнеш | лупнете |
3 особа | лупне | лупнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лупнув | лупнули |
Жіночий рід | лупнула | |
Середній рід | лупнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лупнімо | |
2 особа | лупни | лупніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | лупнувши |