миготливий
МИГОТЛИВИЙ, а, е. 1. Який миготить. Море переливалося мільйонами миготливих вогнів, ніби там золоті метелики тріпотіли крильцями (Збан., Мор. чайка, 1959, 12); На небі зорі південні, блискучі й миготливі (Ю. Янов., II, 1958, 26); Далеко й широко нічого, крім миготливої, широкої зелені (Коб., II, 1956, 52); Обережно тримаючись за рухливі, на коліщатах двері, Мар'ян перевисає тулубом над миготливим полотном залізниці (Стельмах, І, 1962, 162).
2. біол. Який має відростки (війки), що постійно коливаються. Миготливий епітелій дихальних шляхів своїми коливальними рухами назовні разом з слизом виводить з організму бактерії, що потрапили в дихальні шляхи (Шк. гігієна, 1954, 298).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | миготливий | миготлива | миготливе | миготливі |
Родовий | миготливого | миготливої | миготливого | миготливих |
Давальний | миготливому | миготливій | миготливому | миготливим |
Знахідний | миготливий, миготливого | миготливу | миготливе | миготливі, миготливих |
Орудний | миготливим | миготливою | миготливим | миготливими |
Місцевий | на/у миготливому, миготливім | на/у миготливій | на/у миготливому, миготливім | на/у миготливих |