наддавати
НАДДАВАТИ, даю, даєш, недок., НАДДАТИ, дам, даси, док., перех. 1. Набавляти, додавати що-небудь до того, що було раніше. Гарно мені, що він [чай] і в руки гріє.. і бадьорить мене, неначе сили наддає (Мирний, IV, 1955, 356); Сонце немовби наддало рішучості людям, що скупчились перед ворітьми. Гомін піднісся, зміцнів (Крот., Сини.., 1948, 204); // Придавати якої-небудь якості, властивості. Червоний убір на голові.. наддавав їй вид сільської дівчини в квітках (Н.-Лев., І, 1956, 197).
2. розм. Прискорювати, збільшувати швидкість руху. Мусій крутив над головою кінцем віжок, від чого розпалений жеребець наддавав бігу (Сміл., Зустрічі, 1936, 37); Гнідко наддав ходи, а все проти гори не заскоче (Мирний, IV, 1955, 312); І розійшлись ми хто куди, Наддавши кожен кроку (Ус., Листя.., 1956, 166).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наддаю | наддаємо |
2 особа | наддаєш | наддаєте |
3 особа | наддає | наддають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наддаватиму | наддаватимемо |
2 особа | наддаватимеш | наддаватимете |
3 особа | наддаватиме | наддаватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наддавав | наддавали |
Жіночий рід | наддавала | |
Середній рід | наддавало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наддаймо | |
2 особа | наддай | наддайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наддаючи | |
Минулий час | наддававши |