надякуватися
НАДЯКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., із запереч. не. Виразити в достатній мірі подяку. Баби.. просять мене на могорич, бо я їх супроводив аж на ринок. Не можуть мені надякуватися (Март., Тв., 1954, 208); Громський почуває себе куди краще, зовсім не кашляє по ночах і не надякується Парасі за її турботи (Земляк, Гнівний Стратіоп, 1960, 356).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надякуюся | надякуємося |
2 особа | надякуєшся | надякуєтеся |
3 особа | надякується | надякуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надякувався | надякувалися |
Жіночий рід | надякувалася | |
Середній рід | надякувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надякуймося | |
2 особа | надякуйся | надякуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | надякувавшись |