накомарник
НАКОМАРНИК, а, ч. Сітка, яку надягають на голову для захисту від комарів. Коли ж ви не побажаєте тягти з собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою невеличкий розбірний мисливський будиночок з розкладним ліжком - дуже зручна штука (Вишня, II, 1956, 234); Накомарник, що оберігає від укусів комарів, являє собою сітку, одягнену на дротяний каркас, який має форму циліндра (В дорогу, 1953, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | накомарник | накомарники |
Родовий | накомарника | накомарників |
Давальний | накомарникові, накомарнику | накомарникам |
Знахідний | накомарник | накомарники |
Орудний | накомарником | накомарниками |
Місцевий | на/у накомарнику | на/у накомарниках |
Кличний | накомарнику | накомарники |