наладнований
НАЛАДНОВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до наладнувати. Настрічу нам попадаються хури, наладновані діжечками, горшками (Коцюб., II, 1955, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наладнований | наладнована | наладноване | наладновані |
Родовий | наладнованого | наладнованої | наладнованого | наладнованих |
Давальний | наладнованому | наладнованій | наладнованому | наладнованим |
Знахідний | наладнований, наладнованого | наладновану | наладноване | наладновані, наладнованих |
Орудний | наладнованим | наладнованою | наладнованим | наладнованими |
Місцевий | на/у наладнованому, наладнованім | на/у наладнованій | на/у наладнованому, наладнованім | на/у наладнованих |