наприймати
НАПРИЙМАТИ, аю, аєш, док., перех. Прийняти велику кількість чого-небудь. Як гукнула сестра убогая - Обізвалась доля недобрая: - Чи ти всі мички вже попряла, Бо я тобі других наприймала! (Укр.. думи.., 1955, 281); [X ома:] Ще тілько від оцих двох запишете гроші, зготуєте їм квитки - й край, більш грошей приймать не буду. [Н а с т я: ] Наприймав і так багато, мабуть, і не злічиш сам (К.-Карий, II, 1960, 171).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наприймаю | наприймаємо |
2 особа | наприймаєш | наприймаєте |
3 особа | наприймає | наприймають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наприймав | наприймали |
Жіночий рід | наприймала | |
Середній рід | наприймало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наприймаймо | |
2 особа | наприймай | наприймайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наприймавши |