напругий
НАПРУГИЙ, а, е, поет. 1. Те саме, що напружений 2, 3. Поет-революціонер, як завжди, між нас - високий і напругий (Тич., III, 1957, 18); Дні ішли.., Напругі і важкі, гарячим потом вмиті (Мал., Полудень.., 1960, 87).
2. Твердий, міцний, тугий. Наче яблука спілі, у мене вони [щоки] і округлі, й напругі, й рум'яні (Нерв., З глибини, 1956, 259); Прокатники прокатали напругі, тверді листи (Шпорта, Запоріжці, 1959, 32); Там кожен дуб за мене відповість Шумним гіллям напругим проти бурі (Мал., Серце.., 1959; 120).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напругий | напруга | напруге | напругі |
Родовий | напругого | напругої | напругого | напругих |
Давальний | напругому | напругій | напругому | напругим |
Знахідний | напругий, напругого | напругу | напруге | напругі, напругих |
Орудний | напругим | напругою | напругим | напругими |
Місцевий | на/у напругому, напругім | на/у напругій | на/у напругому, напругім | на/у напругих |