неввічливість
НЕВВІЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до неввічливий; // Неввічливий вчинок, неввічлива поведінка. - Я думав, ти мені її [книгу] подаруєш. - Ні, - відказав Шартен. - Ходімо! Барні не став наполягати, хоча така неввічливість була для нього трохи несподіваною (Собко, Стадіон, 1954, 296).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неввічливість | неввічливості |
Родовий | неввічливості, неввічливости | неввічливостей |
Давальний | неввічливості | неввічливостям |
Знахідний | неввічливість | неввічливості |
Орудний | неввічливістю | неввічливостями |
Місцевий | на/у неввічливості | на/у неввічливостях |
Кличний | неввічливосте | неввічливості |