невиправний
НЕВИПРАВНИЙ, а, е. Якого не можна виправити, поправити; стійкий у поглядах, звичках і т. ін. Глузували й глумилися з них [козаків] шинкові завсідники, невиправні п'янюги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 401); Дружина в нього.. закореніла міщанка і невиправна обивателька (Вітч., 4, 1961, 173); Тільки недругові або невиправному песимісту не видно, як багато зроблено у нашій країні в справі збереження природних багатств (Колг. Укр., 1, 1969, 61).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невиправний | невиправна | невиправне | невиправні |
Родовий | невиправного | невиправної | невиправного | невиправних |
Давальний | невиправному | невиправній | невиправному | невиправним |
Знахідний | невиправний, невиправного | невиправну | невиправне | невиправні, невиправних |
Орудний | невиправним | невиправною | невиправним | невиправними |
Місцевий | на/у невиправному, невиправнім | на/у невиправній | на/у невиправному, невиправнім | на/у невиправних |