недоречність
НЕДОРЕЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недоречний. Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Смолич, VI, 1959, 77); // Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін. Він слушно відмітив різні недоречності в декорації, режисерській роботі і костюмах (Фр., XVI, 1955, 202).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недоречність | недоречності |
Родовий | недоречності, недоречности | недоречностей |
Давальний | недоречності | недоречностям |
Знахідний | недоречність | недоречності |
Орудний | недоречністю | недоречностями |
Місцевий | на/у недоречності | на/у недоречностях |
Кличний | недоречносте | недоречності |