недорідний
НЕДОРІДНИЙ, а, е. Який характеризується невеликим або поганим врожаєм; неврожайний. Рік удався недорідний, собі хліба ледве ставало (Мирний, III, 1954, 22); // Який погано вродив. Часто ішли обложні дощі, від них усе намокало, і на пні гнив недорідний овес (Чорн., Визвол. земля, 1959, 116); // Дрібний, сплющений (про зерно). Зерна [після віяння] виходило обмаль - дрібне і морхле, недорідне, жменька-друга якась з сита, а то все полова (Коцюба, Перед грозою, 1958, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недорідний | недорідна | недорідне | недорідні |
Родовий | недорідного | недорідної | недорідного | недорідних |
Давальний | недорідному | недорідній | недорідному | недорідним |
Знахідний | недорідний, недорідного | недорідну | недорідне | недорідні, недорідних |
Орудний | недорідним | недорідною | недорідним | недорідними |
Місцевий | на/у недорідному, недоріднім | на/у недорідній | на/у недорідному, недоріднім | на/у недорідних |