ненавидіти
НЕНАВИДІТИ, джу, диш, недок., перех. і без додатка. Відчувати ненависть до кого-, чого-небудь. - Не печи мені очей Уласом. Я його нанавиджу (Н.-Лев., III, 1956, 358); Я ненавиджу рабства кайдани (Граб., І, 1959, 468); Він [В. Маяковський] ненавидів, бо умів любити, Як мало хто уміє з нас любить (Рильський, III, 1961, 62); Тільки людина, яка вміє ненавидіти, здатна мати свою власну позицію, свій погляд на світ (Ком. Укр., 9, 1969, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ненавиджу | ненавидимо |
2 особа | ненавидиш | ненавидите |
3 особа | ненавидить | ненавидять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ненавидітиму | ненавидітимемо |
2 особа | ненавидітимеш | ненавидітимете |
3 особа | ненавидітиме | ненавидітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ненавидів | ненавиділи |
Жіночий рід | ненавиділа | |
Середній рід | ненавиділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ненавидьмо | |
2 особа | ненавидь | ненавидьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ненавидячи | |
Минулий час | ненавидівши |