непостійний
НЕПОСТІЙНИЙ, а, е. Який часто змінює свої погляди, звички, своє ставлення до кого-, чого-небудь. Страх як не любить Пилип Олексійович людей непостійних (Рад. Укр., 10.І 1961, 2); // Власт. такій людині. Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (Донч., II, 1956, 441).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непостійний | непостійна | непостійне | непостійні |
Родовий | непостійного | непостійної | непостійного | непостійних |
Давальний | непостійному | непостійній | непостійному | непостійним |
Знахідний | непостійний, непостійного | непостійну | непостійне | непостійні, непостійних |
Орудний | непостійним | непостійною | непостійним | непостійними |
Місцевий | на/у непостійному, непостійнім | на/у непостійній | на/у непостійному, непостійнім | на/у непостійних |